-
1 own
1. nвласність; річ2. adj1) свій, власний; належний (комусь)to do smth. with one's own hands — робити щось своїми власними руками
2) власний, рідний3) любий, дорогийfarewell, my own — прощай, мій любий
to be one's own man (master) — бути самому собі хазяїном, ні від кого не залежати
to get one's own back — взяти реванш, помститися за образу
to give smb. his own — віддавати належне комусь
to tell smb. his own — сказати комусь правду в очі
3. v1) володіти, мати2) визнавати своїм3) допускати, визнаватиhe had better own up — йому краще в усьому зізнатися; б) покірно погоджуватися
* * *I nвласність, приналежністьII aon one's own — самостійно, незалежно; на власну відповідальність; за власною ініціативою
1) свій власний; належний ( кому-небудь або чому-небудь)2) власний, рідний (нaпp., про батька, сестру)3) любий, ріднийIII v1) мати, володіти3) визнавати, допускати; визнавати, зізнаватися -
2 own up
-
3 own up
-
4 avow
v1) визнавати; відверто заявляти2) юр. підтверджувати, визнавати факт* * *v1) визнавати; відкрито заявляти; refl признаватися, зізнаватися2) юp. підтверджувати, визнавати який-небудь факт -
5 have
In2) розм. обман, обдурювання; ошуканствоIIv (past і p.p. had; 3-тя ос. sing pres. has)1) мати2) володіти; містити3) складатися з; мати як невід'ємну частину4) одержувати, діставати5) придбати, купити6) домагатися7) знаходитися; перебувати8) відбуватися, траплятися9) знати; уміти10) засвоювати; розуміти11) розм. подолати, взяти гору, перемогти12) обманути; перехитрити13) проводити час14) приймати їжу; їсти, пити15) переживати (події тощо)17) виявляти18) бути наділеним (владою тощо)20) давати (потомство); народжувати21) одружуватися; виходити заміж22) приймати (когось як гостя тощо)23) примусити когось зробити щось; зробити так, щоб хтось зробив щось24) виражає бажання, здійснене кимсь25) мати при собі27) не дозволити комусь робити щось28) говорити, твердити, що; гласитиthe newspapers have it that — газети твердять, що
30) виражає повинність31) виражає короткочасну або одноразову діюto have a swim (a walk, a dance) — поплавати (погуляти, потанцювати)
32) знайти рішення, зрозумітиI have it! — придумав!, знайшов!
have done! — годі!, перестань!
have it your own way — роби, як знаєш
* * *I [hʒv] n1) pl заможні2) обман, обдурюванняII1) мати2) володіти3) складатися з4) одержувати, отримувати; придбавати; дізнаватися, довідуватися; домагатися; заробляти5) знаходитися; бути6) відбуватися, траплятися7) знати; уміти8) засвоювати, розуміти; знайти рішення9) взяти за дружину або чоловіка11) здолати, узяти гору, перемогти ( have it); обдурити, обійти, перехитрити15) тримати ( у своїй владі)16) переживати ( події)17) відчувати, зазнавати ( болю); переносити ( захворювання)19) бути наділеним (владою, правом)20) приводити, призводити ( до результату)21) have got get2, 3; мати в наявності
См. также в других словарях:
зізнаватися — аю/ся, ає/шся, недок., зізна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому небудь. 2) юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого , що небудь, свідчити під час допитів або… … Український тлумачний словник
зізнаватися — зізнатися (говорити відверто про свої дії, учинки, думки тощо), признаватися, признатися, відкриватися, відкритися … Словник синонімів української мови
визнавати — наю/, нає/ш, недок., ви/знати, аю, аєш, док. 1) перех. Вважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого , чого небудь. 2) перех. і неперех., також із спол. що. Відверто признаватися в чому небудь … Український тлумачний словник
